Олексій Новіков: Українські богатирі стають сильними не завдяки, а всупереч

16 листопада 2020-го року 24-річний український стронгмен Олексій Новіков подарував всій нашій країні величезний привід для радості та гордості — завоював титул найсильнішої людини планети, а також побив світовий рекорд у становій тязі, піднявши 537,5 кг.

Олексій розповів Mixsport, як він ставиться до того, що його порівнюють з Василем Вірастюком, як розвивається стронгмен в Україні та що потрібно, аби почати займатися цим видом спорту.

Ще довгий час після перемоги я не усвідомлював, що це дійсно сталося зі мною. Я був неймовірно радий і щасливий, моя мрія збулася. Я довго працював і ось це сталося.

Читайте також: Футуролог Андрій Длігач про майбутнє спорту і медицини.

Для мене важливий кожен титул, адже це все сходинки на шляху до чогось більшого. Безсумнівно, перемога на WSM і звання найсильнішої людини планети є найбільш значущим. Але все таки найважливіше для мене — залишатися людиною.

Через коронавірус і карантин багато змагань у 2020 році було скасовано. Для спортсменів змагання — це те, заради чого ми стараємося і працюємо, а скасування більшості з них порушила багато планів. Але, з іншого боку, ми мали можливість відпочити, відновитися і вилікувати старі травми.

Я люблю свою справу, знаходжуся на своєму місці й буду займатися цим поки дозволятиме здоров'я. В цілому стронгмени закінчують кар'єру по-різному. Хтось йде після 30-35 років, а хтось, як наприклад Марк Фелікс, у свої 54 роки змагається в професійній лізі на рівні з молодими спортсменами.

Найважчою і найкрутішою вправою для мене стала тяга. Я встановив світовий рекорд — 537,5 кг.

Я завжди говорив, що сила не тільки в тілі, вона в розумі. Стронгмен — індивідуальний вид спорту і між спортсменами існує конкуренція. Для мене психологічним методом тиску є моя впевненість в собі.

Я ніколи не опускав руки у спорті. І головна причина в тому, що я люблю те, чим займаюся. Я був би спортсменом, навіть якщо б не досягав великого успіху, адже я отримую від цього задоволення.

Звичайно вдалося, і зараз у мене є кохана дівчина.

Для того щоб стати стронгменом потрібна не базова підготовка, а бажання працювати, мотивація, сила волі й самодисципліна. Молоді хлопці, підлітки займаються спортом і тренуються, як стронгмени. Це не означає, що вони відразу піднімають неймовірну вагу, вони тренуються і поступово виходять на більш високі результати.

Читайте також: Олімпійська чемпіонка Ірина Мерлені про стереотипи, заняття pole dance і спортсменів у політиці.

Безумовно, генетика відіграє роль, але не ключову. До того як я прийшов у спорт, я був худорлявим хлопцем, але моя наполеглива праця дала результат. У мене немає двометрового зросту і ваги в 200 кг, як у більшості стронгменів. Але це і дає мені мої особливі переваги: ​​я швидше, гнучкіше, спритніше, ніж вони. Будь-яка статура і генетика можуть бути умовно невідповідним для стронгменів, але також можуть стати тим самим відсутнім елементом для перемоги. Все залежить від вправи.

Стронгмен в Україні не розвинений настільки, наскільки хотілося б. Люди мало знають про цей спорт. Турніри в Україні є, але їх небагато, як і місць де до них можна підготуватися.

Режим тренувань змінюється в залежності від періоду підготовки до змагань. У період активної підготовки я тренуюся 5-6 днів на тиждень, з яких 3 дні включають по два тренування, що тривають три години.

Стронгмени їдять багато. Це 5-6 разове харчування з великою кількістю білків, вітамінів, вуглеводів і тд. Добавки і спортивне харчування теж використовуємо, як і всі спортсмени, бо з їжі не завжди можна отримати необхідну кількість корисних речовин, що потрібні організму.

В Україні дуже складно заробляти спортом. Це можливо для тих, хто вийшов у професійну лігу. Держава не цікавиться стронгменом, відповідно, ніяк не підтримує спортсменів фінансово. Навіть після того, як я став найсильнішою людиною планети, я не став більше заробляти в Україні.

Багато хто вважає, що ми неймовірно сильні 24/7, але це не так. Спросоння або просто без розминки ми не такі сильні, як про нас думають.

Я вважаю, що спорт — це круто в будь-якому прояві. Кожен вибирає сам, чим займатися.

Нас порівнюють, адже ми лише двоє стронгменів, які за всю історію країни завоювали титул найсильнішої людини планети. Я не маю нічого проти. Я з великою повагою ставлюся до Василя Вірастюка.

Так, він привітав мене з перемогою і приїжджав зустрічати в аеропорт разом з моїми близькими, за що я вдячний. Але все ж таки моїм головним наставником є ​​мій тренер Сергій Осипчук.

Українські богатирі стають сильними не завдяки, а всупереч.

У мене немає кумирів. Мене надихають мої близькі та мої власні успіхи.

В цілому мені цікаві багато видів спорту, але також мені потрібно бути обережним, щоб не травмуватися. У вільний час в якості альтернативного навантаження я люблю плавати.

Знаю точно, що якби не спорт, я б зайнявся бізнесом. Мені це цікаво, в бізнесі я відчуваю азарт, схожий на той, який відчуваю на змаганнях.

Як я вже говорив, головне — займатися тим, що любиш. Тут все як за Конфуцієм: «Вибери собі роботу до душі, і тобі не доведеться працювати жодного дня у своєму житті».

Читайте також: Як долати перешкоди і перемагати: історії українських паралімпійців.