Реабілітолог Костянтин Горобець про спортивні травми, методи їх лікування та профілактики

2451
2255
29.01.2020
Реабілітолог Костянтин Горобець про спортивні травми, методи їх лікування та профілактики
Photo by: Elena Klesnikova

Костянтин Горобець – завідувач відділенням реабілітації Київської обласної клінічної лікарні.  Mixsport розпитав Костянтина про найбільш поширені спортивні травми,  у чому специфіка їх лікування, як запобігти їх виникненню та на якому рівні перебуває українська спортивна медицина.

З якими травмами найчастіше звертаються професійні спортсмени та любителі?

«Найбільш частими є травми опорно-рухового апарату (від переломів до розриву зв'язок). Причому однаково часто зустрічаються як гострі травми, так і хронічні. Ступінь травматизму залежить від рівня кваліфікації спортсмена. Як правило, чим вище рівень спортивної кваліфікації, тим вище ступінь травми і часто саме гострої.

Щодо аматорського спорту (фізкультурно-оздоровчий напрямок), то тут частіше зустрічаються хронічні захворювання опорно-рухового апарату, але можуть траплятися й гострі травми, які виникають через те, що люди не розрахували свої сили»

За вашими спостереженнями, які види спорту найбільш травматичні?

«Найбільш травматичними є контактні види спорту: командні ігрові види спорту і єдиноборства. Наприклад, футбол, бокс, хокей, ММА і т.д. Травматизм залежить від специфіки виду спорту, рівня підготовки спортсмена, насиченості тренувального процесу і кількості змагань протягом сезону»

Які є популярні методи лікування? Розкажіть коротко, як відбувається реабілітація.

«Методів існує велика кількість. Але для спортсменів найбільш актуальна рання реабілітація, бо саме цей період є важливим для оцінки загальних термінів реабілітації і термінів для повернення до повноцінної спортивної діяльності.

Також для спортсменів актуальні малоінвазивні методи лікування (які мінімізують втручання в організм), наприклад PRP-терапія. Часто застосовується фізична терапія та сучасні фізіотерапевтичні методи лікування: ударно-хвильова терапія, магнітотерапія, тейпування і т.д.

Лікування професійного спортсмена починається відразу після травмування, тобто безпосередньо на полі або в залі. Тому так важливе питання наявності лікаря в команді! Позиція спортивного лікаря є ключовою. Він знає специфіку виду спорту, знає спортсменів, особливості їхнього організму. За рахунок цього він може приймати рішення щодо пріоритетного вибору методу лікування швидше ніж лікар, який буде оглядати спортсмена вже через кілька днів після травми і змагань. На таких етапах як правило спортсмени потрапляють (якщо потрапляють) до відповідних відділень звичайних стаціонарів і їхнє лікування проводиться за стандартними протоколами. Відповідно, у таких випадках затягується питання повернення до спортивної діяльності»

Чим лікування професійних спортсменів відрізняється від лікування інших людей?

«Тим, ​​що для спортсменів важлива рання реабілітація, скорочення термінів лікування, максимально швидке відновлення і повернення до повноцінної спортивної діяльності. Професійні спортсмени – це люди зі специфічним мисленням. Більшість з них готові жертвувати багатьма цінними речами у своєму житті заради перемоги. І, на жаль, здоров'я не виняток»

Скільки, в середньому, потрібно часу для лікування і відновлення?

«Це індивідуальне питання. Лікування залежить від ступеня травми, кваліфікації спортсмена, виду спорту і наскільки швидко людина хоче повернутися до своєї професійної діяльності.

На жаль, фізіологію неможливо обдурити і, наприклад, після пластики зв'язок колінного суглоба повноцінне повернення до спортивної діяльності можливе лише через 1–1,5 року, коли закінчаться всі фізіологічні процеси в нових сформованих зв'язках. Але часто до цього моменту спортсмени встигають знову порвати зв'язки»

Які найпоширеніші причини спортивних травм?

«Одна з найпоширеніших причин – перенапруження основних систем організму. Це відбувається через неправильний розподіл тренувань, насичений графік змагань, технічні помилки при виконанні вправ і спортивних елементів і через те, що після раніше перенесених захворювань і травм спортсмен занадто рано повернувся до тренувань. Також отримати травму можна якщо нехтувати правилами безпеки, не використовувати відповідне захисне екіпірування і т.д.»

Які можете назвати рекомендації щодо запобігання спортивних травм?

«У першу чергу, це правильно організований навчально-тренувальний процес, грамотна побудова графіка змагань. Важливо вчасно проходити медогляди і достатньо часу приділяти відновленню. Потрібно розуміти, що тренер і лікар – це одна команда і вони повинні навчитися працювати разом. А сам спортсмен завжди повинен стежити за своєю безпекою. Не варто давати собі більше навантаження, ніж потрібно. Буває, що тренер говорить зробити 5 повторень. Спортсмен же думає «Дурниці, зроблю 20!», а потім травмується.

Тим, хто займається для себе, також потрібно слухати тренера, не переоцінювати свої сили. І якщо після тренування щось болить, не варто терпіти і думати, що воно само пройде. Для початку потрібно звернутися до спортивного лікаря команди або сходити хоча б до сімейного лікаря, а він направить до потрібного фахівця. У хороших спортклубах повинні бути свої лікарі. І якщо під час тренування хтось потягнув спину або забив коліно, лікар може допомогти на прямо на місці»

Розкажіть про найскладніший випадок на вашій практиці, що був пов'язаний зі спортивними травмами?

«У моїй практиці найскладніші випадки пов'язані з черепно-мозковими травмами та травмами спинного мозку. І якщо ці травми важкі, то спортсмен вже не зможе повернутися до тренувань.

Також складним є питання постановки діагнозу при травмі у спортсмена. Часто думки з колегами травматологами розходяться. Пов'язано це з зіставленням клініки відразу після травми, її оцінкою в подальші періоди і, відповідно, добором адекватного методу лікування.

Часто спортсмен не має часу на операцію, адже, наприклад, йому треба боротися за кваліфікацію на Олімпіаду. І ось тоді починається «веселе коло». Спочатку стандартний висновок результату МРТ, потім думка хірурга-травматолога, який однозначно рекомендує операцію. А спортсмен не може оперуватися. І хтось повинен вирішувати, як лікувати. Ось тут вся відповідальність за прийняття рішення лягає на лікаря команди. Таких випадків у спорті багато й не всі спортсмени готові зупинити себе на такому рівні та етапі своєї кар'єри»

Які успіхи показує Україна в спортивній медицині? Які є проблеми у цій сфері?

«Проблем багато, але за останній час сильно активізувався процес побудови реабілітаційного лікування. Це дає можливість створювати конкурентний ринок у реабілітації і формувати якісні реабілітаційні бази з професійними командами.

Сьогодні основною проблемою є питання збереження спеціальності «спортивний лікар», особливо в регіонах. Справа в тому, що впроваджується спеціалізація лікаря з фізичної та реабілітаційної медицини (ФРМ). І хочуть зробити так, що якщо буде лікар ФРМ, то спортивний лікар не знадобиться. Але це не так і закони ніхто не скасовував. Тому зараз над цим питанням активно працює міжвідомча група Міністерства культури, молоді та спорту спільно з МОЗ. Сподіваємося, що питання вирішиться позитивно, з прийняттям відповідних нормативно-правових актів. І тоді наша національна Олімпійська збірна, яка цим літом буде представляти країну на Олімпіаді в Токіо, не залишиться без медичного супроводу. До речі, у цій комісії активно беруть участь і співробітники нашої кафедри»

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що таке фізична терапія і кому вона потрібна.

Відгуки 0

Залиште свій відгук