Владислав Шипінський: На чемпіонаті світу з Комбат Дзю-Дзюцу в Києві наша збірна буде серед лідерів

Комбат дзю-дзюцу (бойове джиу-джитсу) – це одночасно сучасний і стародавній вид бойових мистецтв. Кожен вид бойового мистецтва виникав серед певних соціальних груп. Комбат дзю-дзюцу виникло на Далекому Сході у середовищі та на основі бойового мистецтва самураїв, які у свій час були дворянським класом професійних воїнів, які все життя воювали та існували для війни, охорони, розвідки. Через це комбат дзю-дзюцу завжди відрізнялося своєю практичністю, та не мало спортивного або демонстраційного характеру, як деякі інші бойові мистецтва. Серед самураїв були різні клани, з різною спеціалізацією та функцією, як різні види військ з різними завданнями та зброєю. Наприклад, деякі були кіннотою, інщі воювали в пішому строю, окремі виконували охоронну чи диверсійну роботу. Саме тому в Стародавній Японії нараховували близько 400 різних шкіл дзю-дзюцу. Самураї були добре озброєні та підготовлені, вели бій в обладунках і шоломах. Через все це техніка бою різних шкіл відрізнялась одна від одної та будувалась на основі техніки володіння  базовою зброєю клана, наприклад списом, великою або короткою катаною, ножем та ін. Завдяки обладункам ударна техніка дзю-дзюцу відрізняється від техніки інших шкіл бойових мистецтв – били переважно в незахищені місця та по суглобам, було багато захватних та кидкових прийомів, больових прийомів на суглоби та задушливих прийомів, техніки відбирання холодної зброї та фехтування. Потрібно додати, що витоки самурайського мистецтва бою прийшли з Китаю та Індії, також з середовища професійних військових. Зараз ми також зустрічаємо подібні школи в системі підготовки спецпризначенців та поліції Кореї та Китаю.

Коли відбулася революція Мейдзі в Японії й самураї стали непотрібними, вони роз'їхалися по всьому світу – в США, Бразилію, Європу, Російську імперію. З того часу школи дзю-дзюцу почали розвиватися й потрапили у середовище не тільки військових чи поліцейських, а й цивільних, буржуазії. Почали розвиватися демонстративні та спортивні форми дзю-дзюцу.

Великий вплив на трансформацію дзю-дзюцу мав Дзіґоро Кано, один з майстрів дзю-дзюцу та засновник дзюдо.Він зміг ввести його в офіційну програму підготовки поліцейських. Також він товаришував з представниками Олімпійського комітету, які запропонували створити гарний та цілковито безпечний вид спорту на основі дзю-дзюцу. Так виникло дзюдо, що зараз входить до програми Олімпійських ігор. Завдяки вилученню ударної техніки та багатьох бойових прийомів змінились принципи та біомеханіка стилю, що створило окремий вид спорту. Після цього багато школ дзю-дзюцу почали копіювати шлях дзюдо та переходити до так званої «дзюдоподібної техніки», яка стала більш амплітудною та спортивною і менш прикладною. Інші школи розповсюджувалися серед військових і поліцейських. Вони зберегли свій прикладний характер, трансформувалися у напрямок комбат дзю-дзюцу. Комбат означає «бойовий», «військовий». Треба зазначити що на початку та протягом ХХ сторіччя Дзю-Дзюцу активно використовувалось в підготовці загонів спецпризначення Великої Британії, Франції, Німеччини, США та інших розвинутих країн Світу. На основі Дзю-дзюцу створено багато сучасних систем самооборони та спортивних дисциплін, таких як Дзюдо, Самбо, Крав-мага, рукопашний бій, змішані єдиноборства ММА та інші.

Отже, комбат дзю-дзюцу більш практичне, ефективне в реальній бойовій ситуації  та дозволяє подолати навіть озброєного суперника, протидіяти у рукопашній сутичці з декількома нападниками та захищати себе проти більш сильних супротивників.

Комбат дзю-дзюцу – це напрямок, який найбільше наближений до старого, практичного дзю-дзюцу. Сьогодні це також вид спорту, який максимально наближений до умов реального життя. Для самозахисту і військової підготовки це один з найкращих видів спорту у світі.

Якщо починати з радянського періоду, то тоді найбільш популярними були дзюдо та самбо. Але мало хто знає, що засновники самбо починали саме з занять дзю-дзюцу. 

У незалежній Україні тренування з комбат дзю-дзюцу почали офіційно проводити у 2002 році. Тоді відкрилися перші секції у Києві. Тоді ж було зареєстровано ГО «Незалежна асоціація дзю-дзюцу та самозахисту» м. Києва. Ми почали проводити перші змагання, семінари, запрошували майстрів з Америки, Бельгії, Великої Британії, Німеччини. Київ став своєрідним центром дзю-дзюцу. Всім подобалося приїжджати до нас, змагатися, ділитися знаннями. З 2006-2007 року почали розвиватися міжнародні структури комбат дзю-дзюцу. Це призвело до формування єдиної Міжнародної Федерації Комбат Дзю-Дзюцу, яка виникла у 2009 році й була зареєстрована у США. З того часу кожен рік почали проводити чемпіонати світу, Європи й Азії. Завдяки активній позиції на міжнародній арені та успішному розвитку комбат дзю-дзюцу в Україні мене було обрано генеральним секретарем Міжнародної Федерації Комбат Дзю-Дзюцу.

Також у 2009 році клуби, які активно практикували комбат дзю-дзюцу, об’єднались  та зареєстрували Всеукраїнську громадську організацію  «Федерація Комбат Дзю-дзюцу України». Ми відкрили відділення у 18 областях України та отримали від Міністерства молоді та спорту України статус офіційно визнаного виду спорту та національної федерації. Спортсмени мають можливість отримати спортивні розряди (майстер спорту, майстер спорту міжнародного класу, заслужений майстер спорту і т.д.), премії, у складі національної збірної брати участь в міжнародних змаганнях.

У цьому році ми проводили вже 9-й чемпіонат України. На кожен чемпіонат у нас збирається 400-500 учасників усіх вікових категорій. Кожного року зростає конкуренція. Збірна України активно бере участь у міжнародних змаганнях і є одним із лідерів у світі. Ми постійно входимо у топ-3, а останні роки на світовій арені навіть посідаємо перші місця.

У 10 років я почав займатися дзюдо. Мені завжди боротьба подобалась більш ніж, наприклад, танці або футбол. Я пробував себе в інших видах спорту, але все ж таки боротьба це по-справжньому моє. Коли після 3 років регулярних тренувань родина переїхала з одного району до іншого, я не зміг знайти підходящу школу дзюдо. Займався і боксом, і карате, і айкідо. Після цього я вступив до університету в інше місто і знову почав шукати школу, в якій зможу займатися. Побачив оголошення про заняття з дзю-дзюцу, айкідо та самозахисту й вирішив спробувати. Так я потрапив до школи, яка є однією з найкращих у прикладному аспекті. Мого вчителя володаря Х дану Миколу Васил’єва визнали та прийняли до Залу Пошани найбільш відомої організації в США «Ju-Jitsu America». Дзю-дзюцу мені сподобалося більш за все, бо воно комплексне: в ньому є і ударна техніка, боротьба, кидки, робота проти озброєних суперників та зі зброєю. Це найбільш цікаво і давало мені найкращий розвиток.

Комбат дзю-дзюцу включає досить складні рухові навички. Маленькі діти їх не засвоюють у достатньому обсязі. Специфічну спеціальну техніку можна давати з 10-11 років. До цього віку на тренуваннях можна займатися боротьбою, загальною фізичною підготовкою.

Як показує практика, якщо людина займалася комбат дзю-дзюцу 5-7 років, їй вже досить важко залишити цей вид спорту.  Є приклади, коли продовжують займатися до глибокої старості.Техніка, звичайно, стає іншою – більш виваженою, заснованою не на динамічній, а на статичній силі. Розвивати свою майстерність можна все життя.

У мене є декілька учнів, які почали займатися після 40 років. Один з них, В’ячеслав Ткачук, почав у 45 років і вже у 50 років отримав свій перший чорний пояс. Він вже виховує своїх учнів у Києві. Якщо людина хоче і не боїться, то вона може досягати успіху. Все залежить від нас, від нашої фізичної та психологічної готовності до тренувань та випробувань.

Дівчата займаються, але їх не так багато як хлопців. Якщо на змаганнях хлопців збирається по 7 вагових категорій у своєму віці, то дівчат – 2-3 категорії. Все ж таки комбат дзю-дзюцу достатньо жорсткий вид спорту. 

На мій погляд, дівчатам важливо займатися для самозахисту. Насилля присутнє крізь: на вулиці, у колі знайомих і навіть у родинах. Як показує світовий досвід, якщо дівчина може себе захистити, то у потенційного нападника не буде такого бажання чинити насилля. Адже він бачить, що дівчина впевнена у собі, фізично розвинена. А нападники завжди шукають жертву, яка боїться і поводить себе не дуже впевнено. Звичайно, дати відсіч вдається не всім і не завжди, але при заняттях бойовими мистецтвами шанси бути у безпеці зростають.

Розвиваються не тільки великі групи м'язів або специфічні м'язи, а майже всі групи м'язів. Опрацьовуються навіть ті маленькі м'язи, які в інших видах спорту не задіяні. Також розвиваються та зміцнюються зв`язки, поліпшуються координація, швидкість, реакція. І, звичайно, це зміцнення самодисципліни, характеру, психологічного стану та стійкості до випробувань.

Спортсмени, які досягли успіху в комбат дзю-дзюцу, також успішні й в інших видах спорту. Так склалося, що спортсмени пробують себе у різних видах бойових мистецтв. Наприклад, у нас спортсмени можуть поєднувати комбат дзю-дзюцу, бойове самбо, рукопашний бій, змішані єдиноборства. 

Можу виділити спортсменів, які неодноразово ставали чемпіонами світу та прославляли Україну. В фулл-контакті це Ярослав Амосов, Федір Репків, Павло Кущ. Вони починали з бойового самбо, але виступали й з комбат дзю-дзюцу. Також відомий єдиноборець Владислав Ільїн – перший з українців, який отримав звання заслуженого майстра спорту з комбат дзю-дзюцу, двічі ставав чемпіоном світу й чемпіоном Європи. У розділі «Самозахист» неодноразово прославляли Україну Василь Микитенко, Олег Чугуй та В’ячеслав Ткачук.

Ярослав Амосов зараз є відомим бійцем ММА. У наш час спортсменів дуже приваблює ММА. Адже там є можливості заробити хороші гроші. Якщо людина займається єдиноборствами, вона мріє спробувати себе у ММА, досягти там успіху й багато заробляти. І це нормально. Ми бажаємо йому успіхів у професійній кар'єрі.

Наша школа має дві локації у Києві. Перша на вулиці Парково-Сирецька, 4-В. Друга – у залі дзюдо за адресою Малиновського, 34 (Оболонь). На Оболоні тренуються підлітки та дорослі, а на Парково-Сирецькій всі вікові категорії. У нас можна займатися як для себе, так і готуватися до змагань. Також у нас займається багато військових, поліцейських.

У 2014 році ми допомагали військовим. Проводили заняття на базі 101-ї бригади у Києві. Проводили курси для Національної гвардії та Національної поліції.

Щоб знайти преставників Федерації Комбат Дзю-Дзюцу України в регіонах, можна зайти на сайт федерації.

Звичайно, наша збірна розраховує на  перші місця, адже українська команда буде виступати вдома. Рівень постійно зростає і кожного року все важче і важче вдається здобувати першість. Дуже велику конкуренцію очікуємо від збірної Казахстану і Туркменістану. Взагалі, всі команди із Середньої Азії мають досить жорстких бійців. Останні роки все більше й більше команд приїжджає з Латинської Америки – з Панами, Мексики, Аргентини, Коста-Ріки. Не знаю, чи приїде збірна Російської Федерації, але ми запрошуємо всі збірні. Колись збірна РФ була однією з найсильніших. Також сильна команда з Азербайджану. Має бути близько 20-25 збірних команд з 5 частин Світу.

Ми з радістю запрошуємо всіх у суботу, 19 жовтня, до Палацу Спорту підтримувати українських спортсменів.