Віталій Лавров про перший спортивний хакатон і цифрову трансформацію українського спорту

20.10.2020
657
1
3270
Віталій Лавров про перший спортивний хакатон і цифрову трансформацію українського спорту

Заступник міністра молоді та спорту України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віталій Лавров в інтерв'ю для Mixsport розповів про майбутній хакатон в спортивно-розважальній сфері та пояснив, у чому конкретно полягає оцифровка українського спорту.

З 30 жовтня по 1 листопада відбудеться SPORT AND ENTERTAINMENT HACKATHON — перший в Україні державний хакатон спортивних, кіберспортивних, розважальних ідей і стартапів. Захід створено Міністерством молоді та спорту України спільно з Українським фондом стартапів, за підтримки Всеукраїнського молодіжного центру. В межах хакатону кожен може презентувати свою ідею спортивної, кіберспортивної або спортивно-розважальної тематики. Ті, у кого немає ідеї, можуть також подати заявку, об'єднатися в команду з іншими учасниками і виконати завдання від спортивних організацій. Під час хакатону учасникам треба буде опрацювати свої проєкти, представити їх журі й отримати зворотній зв'язок від експертів.

Закінчено
Хакатон

Чим цей хакатон важливий для українського спорту, що чекає учасників і яку трансформацію переживає державна спортивна сфера, розповів Віталій Лавров, заступник міністра молоді та спорту України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Як виникла ідея провести спортивний хакатон?

Коли почали опрацьовувати стратегію цифрової трансформації в Міністерстві молоді та спорту, ми виділили один із напрямів —  розвиток ініціатив спортивного співтовариства, в першу чергу, стартапів. В межах цього напрямку уклали меморандум про партнерство з Українським фондом стартапів і прицілилися на проведення окремого PitchDay на спортивну тематику. У процесі аналізу потенційних учасників ми побачили, що на ринку дійсно багато ініціатив, але вони дуже сирі і їхні творці не знають, як їх правильно сформувати в конкретний проєкт. Тому вирішили провести хакатон, щоб прокачати ситуацію, отримати відгук від спортивної спільноти і показати, що існують такі механізми і що ними можна користуватися. Плюс є багато здібних людей (програмістів, дизайнерів і т.д.), які хочуть зробити щось корисне та інноваційне для спорту, але поки не мають ідеї. В межах хакатону вони отримають можливість або приєднатися до вже існуючих проєктів, або на місці сформувати команду для вирішення одного з челенджів від організаторів і партнерів.

Чи є попит від спортивної індустрії на проведення таких хакатонів?

До Міністерства запити надходять вкрай рідко, бо багато ініціатив народжуються на ринку самостійно, без допомоги держави. Але коли розроблялася стратегія цифровізації, ми проводили фокус-групи зі спортивним ком'юніті. Тоді багато хто ділився своїми ідеями, дізнавалися, як можна взаємодіяти. Ми зрозуміли, що напрямок інновацій у спорті розвивається в суспільстві хаотично, і вирішили допомогти.

А чи є попит від спортивних організацій, тих, для кого розробляються ці проєкти?

Так. Просто ті, хто шукає, і ті, хто пропонує, знаходяться в різних системах координат. Вони один одного не знаходять, бо поки немає усталених механізмів комунікації. Хакатон може стати майданчиком, який їх об'єднає.

Чим хакатон важливий для розвитку спорту в Україні?

Дуже важливо підтримати людей, які проявляють ініціативу. Часто буває, що вони загорілися ідеєю, але пошукали варіанти її реалізації, не знайшли і у них опустилися руки. А ці ідеї прогресивні, народжені на основі досвіду і часто потрібні сфері спорту.

Як пандемія коронавірусу вплинула на організацію хакатону?

Немає можливості провести його масово. Спочатку планували проводити повністю офлайн у приміщенні Всеукраїнського молодіжного центру на локації, що вміщує близько 100 осіб. Зараз дозволено лише 20—30 учасників (в залежності від кольору зони). Незважаючи на ці складнощі, все одно будемо проводити захід. Нам дуже потрібен цей досвід. Треба зрозуміти, в якому стані знаходиться сфера — необхідно побачити вихідні дані і зробити висновки. Тому вирішили офлайн формат поєднати з онлайном. Частина учасників буде в приміщенні, а частина — працюватиме дистанційно. Плануємо що в приміщенні будуть ті, у кого вже є готові ідеї, а на віддалено будемо підключати тих, хто готовий допомогти в реалізації.

Як після хакатону будуть реалізовані проєкти-переможці? Що їх чекає далі?

Наше першочергове завдання — допомогти ідеям розвинутися в той стан, коли вони зможуть подати заявку на участь в пітчингу від Українського фонду стартапів. Там вже є реальний шанс отримати 25— 50 тисяч доларів на реалізацію проєкту. Після хакатону учасники можуть і самостійно продовжити реалізовувати свій проєкт. На хакатоні вони отримають крутий досвід стратегічного планування, командної роботи і менторства, зможуть направити свою ідею в правильний напрямок і розробити прототип або MVP-версію продукту. Для всіх призерів буде можливим подальший супровід партнерами хакатону, які виділили призи у вигляді консультацій. Також є призовий фонд у розмірі 1000 $ від нашого генерального партнера R&D центру Parimatch Tech для одного або двох проєктів-переможців. Детальніше розписано на сайті заходу. На ньому ж всі охочі взяти участь можуть залишити свою заявку.

Тепер безпосередньо про вашу діяльність. Ви — заступник міністра молоді та спорту України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Все ж таки для багатьох українців не до кінця зрозуміло, чим же ви займаєтеся. Поясніть простими словами, в чому полягає ваша робота.

Є завдання президента реалізувати т.зв. проєкт «Держава в смартфоні». Для його реалізації було створено Міністерство цифрової трансформації України. За його ініціативою в цьому році в кожному міністерстві з'явилася посада заступника міністра з цифрового розвитку. Завдання — перевести всі процеси і адміністративні послуги в онлайн, оптимізувати роботу міністерства, отримати механізм відстеження статистики, розробити цифрові інструменти, за допомогою яких міністерство зможе впоратися з актуальними завданнями. Хочемо спростити життя спортивним організаціям, тренерам, спортсменам. Щоб вони концентрувалися не на бюрократичній складовій, а на спортивній.

Чим важлива цифровізація спорту?

Вся українська спортивна система —  це спадкоємець радянської моделі, де спорт був елементом планової економіки і пропаганди. Більшість процесів застаріло і не відповідає нинішнім реаліям, багато працює на ентузіазмі спортсменів і тренерів. Необхідно отримати інструменти, за допомогою яких зможемо оперативно реагувати на сучасні виклики. У нас зараз є деякі статистичні дані, але вони не релевантні і ми не можемо побачити повну картину по регіонах, по видах спорту і так далі. Моє завдання — організувати створення інформаційно-аналітичної системи, що дозволить бачити стан галузі і розуміти, де ми зараз знаходимося. Цей же механізм повинен відслідковувати, як прийняті рішення впливають на стан галузі, оцінювати реформи в кількісних показниках.

В Україні є безліч проблем і в офлайні, наприклад, жалюгідний стан спортивних об'єктів. Навіщо потрібна цифровізація, якщо ці проблеми ще не вирішені?

Ніхто ж не говорить, що потрібно віддавати перевагу чомусь одному, наприклад, тільки оцифруванню. Все є ланками одного ланцюжка. Наприклад, один з наших пріоритетів — створення реєстру спортивних споруд з розкладом вільного/зайнятого часу і можливістю онлайн-бронювання подальшої оренди або експлуатації. Його запуск дозволить побачити завантаження всіх спортивних об'єктів і зробити висновки щодо простою або перевантаженості споруд. Якщо на одній території частина об'єктів перевантажена, а частина — порожня, то швидше за все треба піднімати привабливість тих, що простоюють, наприклад, реконструювати. Якщо перевантажені всі, то треба будувати нові. Якщо всі порожні, тоді необхідно провести низку заходів щодо підвищення попиту і збільшення їхньої відвідуваності, а отже проводити заходи зі збільшення рівня фізичної активності населення на цій території. Варіанти можуть бути різними, але у будь-якому випадку потрібні вихідні дані. Всі дії цифровізації спрямовані виключно на вирішення існуючих проблем.

Які вже є напрацювання?

Близько року тому ми почали на волонтерському рівні досліджувати проблематику, збирати фокус-групи, виробляти концепцію оцифровування. У квітні цього року почалася активна робота над стратегією розвитку фізичної культури і спорту до 2028-го року. Нашу пропозицію вдалося в ній розмістити в окремий напрям державної політики. Зараз там 5 напрямків: спорт вищих досягнень, масовий спорт, інфраструктура, кадрове забезпечення та цифрова трансформація. Стратегія вже пройшла узгодження в інших міністерствах і в обласних адміністраціях, днями Кабінет Міністрів буде голосувати за її прийняття. Як тільки буде готова стратегія, ми подамо план заходів щодо її реалізації. Кожні 2 роки на підставі виконання цього плану буде оцінюватися, наскільки стратегія релевантна сучасним викликам.

Крім цього, ми залучаємо партнерів. Уклали меморандум про співпрацю з Українським фондом стартапів, з Mixsport, компанією Most Video, КПІ. Працюємо з донорськими організаціями. Наприклад, зовсім нещодавно німецький фонд GIZ виділив кошти на створення MVP-продукту для адміністрування проєкту нової системи фінансування спорту за принципом «Гроші ходять за послугою». Також намагаємося залучити недержавний ресурс, адже напрямок новий і поки немає ні фінансів, ні персоналу, бо фінансування в поточному році тільки закладається на наступний. Може хтось прочитає це інтерв'ю, захоче приєднатися і допомогти українському спорту стати краще. Ми відкриті до будь-яких партнерств і готові надати можливість меценатам залишити слід в історії сучасного спорту.

З якими труднощами ви зіткнулися в процесі роботи?

У державній машині все відбувається дуже повільно. Якщо в звичайному житті, що не заборонено, то дозволено, то в державній системі, аби щось зробити, потрібно, щоб воно було прописано у нормативно-правовій документації. Одне з наших найближчих завдань — внести зміни до однієї зі статей Закону про фізичну культуру і спорт України, вказавши, що ми можемо займатися цифровою трансформацією, потім розробити підзаконні акти на цю ж тематику. І, звичайно, бюрократичні труднощі. А в цілому все очікувано. Коли я подавався на посаду, знав, що починаємо працювати без бюджету. Навіть якби він і був, то все одно гроші перенаправили на боротьбу з коронавірусом.

Спортивні організації, тренери та спортсмени готові до цифрової трансформації?

Прогресивна частина, там де більше молоді, точно готова. Більш того, вони вже не готові працювати в старій системі. Зі старшим поколінням є певні труднощі, але вони пов'язані з тим, що це щось нове і незвичне для них. Думаю, з кожним роком буде все простіше. Адже цифрові технології активно проникають в наше життя.

Які цілі ставите конкретно перед собою?

Перевести всі процеси в цифровий формат, оптимізувати їх, налаштувати систему, яка дозволить постійно бачити актуальний стан галузі. І спростити життя українського спорту.

Читайте також: Як організувати спортивний івент онлайн: досвід Run Ukraine і Race Project.

Відгуки Відгуки про організатора 0

Залиште свій відгук