Три роки тому Володимир Кличко провів свій заключний бій на професійному ринзі. Поєдинок українця з британцем Ентоні Джошуа в Лондоні став яскравою квінтесенцією легендарної кар'єри. Шалений ажіотаж (ціна квитків в перший ряд біля рингу становила 60 000 фунтів при номіналі в 2 000), переповнений 90-тисячний «Вемблі», пряма трансляція бою в 150 (!) країнах світу.
У рингу було не все так однозначно: в 6 раунді українець відправив британця у важкий нокдаун. Здавалося, Ентоні поплив, і після наступного точного попадання українця результат бою буде вирішений. Але Джошуа відновився, і в підсумку по закінченню бою суддя в ринзі підняв руку супернику Кличко.
Розмова двох джентльменів за допомогою жестів на «Уемблі» приніс рекордні збори. В Туманному Альбіоні побачити телетрансляцію мегафайту можна було тільки в форматі pay-per-view, заплативши за задоволення 19,95 фунтів стерлінгів. Півтора мільйона британців ця вартість не збентежила. Тобто, тільки продаж телеправ на території Великобританії принесла близько 30 мільйонів фунтів. Або мільярд гривень! А ще були платоспроможні американський і німецький телеринки.
З огляду на драматизм, який супроводжував мегафайт, увага публіки до матчу-реваншу була шаленою. Попередньо його збиралися провести в Лас-Вегасі 11 листопада 2017 року. Команда Джошуа навіть їздила інспектувати місцеві арени і зі свого боку квапила Володимира з відповіддю. Але влітку українець прийняв рішення завершити свою активну боксерську кар'єру. Це рішення нагадало історію з матчем-реваншем Леннокс Льюїс - Віталій Кличко.
21 червня 2003 року в Лос-Анджелесі Віталій видав приголомшливий бій проти Леннокса, вів в суддівських записках, але був знятий з бою доктором через глибоке розсічення брови. Поєдинок був визнаний кращим боєм десятиліття в суперважкій вазі. Льюїс відмовився від матчу-реваншу і завершив свою боксерську кар'єру.
У 2017 році ситуація дещо повторилася, тільки герої помінялися: в ролі Льюїса виступив Володимир Кличко, в ролі Віталія - Ентоні Джошуа.
Мені пощастило побачити своїми очима практично всю чемпіонську еру Кличко. Можливо, я був єдиним українським журналістом, який працював на всіх боях Володимира з 2007-го по 2017 роки. Враження про них розділив би на два відрізки. Перший - з 2007-го по 2014-й рік. Чемпіон безроздільно домінує в рингу. Домінує настільки, що часом навіть трохи не цікаво.
За сім років - тільки два пам'ятних бої. Перший - в липні 2011 року з британцем Девідом Хеєм. У Хея - останній чемпіонський пояс у надважкій вазі, якого на той момент братам Кличкам бракує. Переговори про поєдинок йдуть два з половиною роки.
І ось на футбольній арені в Гамбурзі в присутності 45 тисяч глядачів в дощову погоду Девід дає конкурентоспроможний бій Володимиру, але закономірно програє за очками.
Другий бій запам'ятався більше через своє політичного забарвлення. 5 жовтня 2013 року в Москві в спорткомплексі «Олімпійський» Володимир влаштовує показову громадську прочуханку Олександру Повєткіну. Росіянин чотири рази опиняється на канвасі рингу. Українець його просто декласує - виграє бій з рекордним для чемпіонських поєдинків в суперважкій вазі рахунком. Всі троє суддів поставили 119: 104 (за правилами професійного боксу, виграний раунд оцінюється в 10:9, якщо при цьому він відправляє опонента в нокдаун - рахунок 10:8). Російська сторона тоді викупили права на бій на торгах за 23 мільйони доларів, що викликало здивування всього боксерського світу , адже вони запропонували ціну значно вищу за ринкову. В підсумку збитки від проведення бою московської сторони склали більше 10 мільйонів доларів.
Напередодні поєдинку я написав в російське спортивне видання «Советский Спорт» погляд з України - колонку під назвою «Умом Россию не понять». У матеріалі безуспішно намагався відстежити логічний ланцюжок російських організаторів, які заплатили величезний гонорар Володимиру Кличку за те, щоб він приїхав в Москву і декласував їх «Русского Витязя». Ця стаття не залишилася непоміченою - в день бою мене несподівано позбавили вже підтвердженої журналісткої акредитації на боксерський вечір (довелося йти на івент по квитку).
З 2014 року вже починається наступний відрізок в кар'єрі Володимира.
Українець готується розміняти п'ятий десяток, і цей фактор з кожним боєм стає все більш очевидним. 15 листопада 2014 року Кличко в Гамбурзі жорстко нокаутує болгарина Кубрата Пулєва, який під час бою несподівано безстрашно сунеться вперед. А вже в наступному поєдинку 25 квітня 2015 року в Нью-Йорку українець не може повторити цей славний маневр в протистоянні з американцем Брайантом Дженінгса. Завдяки своєму досвіду і габаритам Володимир впевнено виграє бій, але експерти зауважують, що швидкість у Володимира почала падати.
28 листопада 2015 року в Дюссельдорфі Кличко віддає всі свої чемпіонські титули британцеві Тайсону Ф'юрі. У контракті на бій прописано пункт про матч-реванш у разі поразки чемпіона. Але матчу-реваншу відбутися не судилося. У допінг-пробі Тайсона Ф'юрі виявлено кокаїн, потім британець визнає, що проходить лікування від наркозалежності і в даний момент не думає про бокс. Його позбавляють усіх чемпіонських титулів, Ф'юрі вішає рукавички на цвях. Вірніше, як виявляється пізніше, робить значну перерву у своїй професійній боксерській кар'єрі. Через це Володимир в 2016 році не виходить в ринг. Свій останній епічний бій він проводить 29 квітня 2017 року.
Ще в зеніті своєї боксерської кар'єри, Володимир намагається паралельно реалізувати себе на ниві бізнесу. У Гамбурзі разом зі старшим братом відкриває компанію KMG (Кличко Менеджмент Груп), яка займається організацією його боїв в Європі. У Лос-Анджелесі - промоутерську компанію K2, яка курирує організацію боїв в США.
Володимир стає сам собі промоутером, і вже його власна компанія займалася монетизацією бренду Кличко. Багато років українець активно рекламує переважно німецькі бренди - і ці рекламні контракти приносять йому мільйони євро. Також Кличко є ідеологом унікального київського дизайн-готелю 11 Mirrors.
З 2016 року Володимир читає курс лекцій в елітному університеті Санкт-Галлена (Швейцарія). Назва курсу - «Управління викликами». На конкретних прикладах зі свого досвіду українець розповідає, як подолати труднощі і досягти успіху.
7 червня 2017 року в Гамбурзі Володимир презентував свій новий бренд Klitschko, суббренди і компанії партнерів. Зараз у Кличка-бізнесмена маса амбітних планів. На початку 2020 року українець запустив власний бренд WYLLIT, лінійка продуктів здорового харчування вже почала продаватися в Німеччині.
Епоха Кличко в боксі завершилася. Від неї залишилися яскраві спогади. А ще - музей Кличко, який було відкрито в Києві на території НСК «Олімпійський» 1 червня 2014 року і де можно безкоштовно відвідати екскурсії та подивитися унікальне мультимедійне шоу «Історія однієї мрії».
1. Ентоні Джошуа (Великобританія) - Володимир Кличко.
29 квітня 2017 року. Лондон, стадіон «Уемблі»
2. Володимир Кличко - Олександр Повєткін (Росія).
5 жовтня 2013 року. Москва, спорткомплекс "Олімпійський".
3. Володимир Кличко - Девід Хей (Великобританія).
2 липня 2011 року. Гамбург, Imtech-Arena.
4. Володимир Кличко - Леймон Брюстер (США).
10 квітня 2004 року. Лас-Вегас.
Результат: поразка Володимира технічним нокаутом в 5 раунді. Найскандальніше фіаско в кар'єрі Кличко. Команда Володимира висловлювала версію, що українця було отруєно (під час бою у нього стався збій в фізичних кондиціях). ФБР почало розслідування, але справа була закрита в зв'язку з відсутністю доказів. В 2007 році Володимир взяв у Леймона переконливий реванш.
5. Володимир Кличко - Коррі Сандерс (ПАР).
8 березня 2003 року. Ганновер (Німеччина).
Читати більше